Чугайнов Ігор Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ігор Чугайнов
Ігор Чугайнов
Ігор Чугайнов
Особисті дані
Повне ім'я Ігор Валерійович Чугайнов
Народження 6 квітня 1970(1970-04-06) (54 роки)
  Москва, СРСР
Зріст 187 см
Громадянство  СРСР
 Росія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1987–1993 СРСР Росія «Торпедо» (Москва) 88 (15)
1990 →  СРСР «Локомотив» (Москва) 36 (7)
1994–2001 Росія «Локомотив» (Москва) 234 (19)
2002 Росія «Уралан» 28 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1992 СНД СНД 4 (0)
1996–2002 Росія Росія 26 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2003–2006 Росія Росія U-19
2006 Росія «Зеніт» (помічник)
2007 Росія «Зеніт» (дублери)
2009 Росія «Хімки» (дублери)
2009 Росія «Хімки»
2010 Росія «Торпедо» (Москва) (помічник)
2010–2012 Росія «Торпедо» (Москва)
2012–2015 Росія «Сокол» (Саратов)
2017 Росія «Спартак-Нальчик» (помічник)
2017– Росія «Авангард» (Курськ) (помічник)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігор Валерійович Чугайнов (рос. Игорь Валерьевич Чугайнов, нар. 6 квітня 1970, Москва) — радянський та російський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Майстер спорту СРСР (1990).

Виступав, зокрема, за клуби «Торпедо» (Москва), «Локомотив» (Москва) та «Уралан», а також національну збірну Росії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець ФШМ Торпедо. Починав кар'єру нападником, але потім став грати опорного півзахисника і центрального захисника. У дорослому футболі дебютував 1987 року виступами за «Торпедо» (Москва), в якому виступав до кінця 1993 року, взявши участь в 88 матчах чемпіонату. Крім того у сезоні 1990 року виступав за «Локомотив» (Москва).

З 1994 року знову виступав за «Локомотив» (Москва). Цього разу відіграв за московських залізничників наступні вісім сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі московського «Локомотива», був основним гравцем захисту команди. За цей час додав до переліку своїх трофеїв ще чотири титули володаря Кубка Росії.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Уралан», за який виступав протягом сезону 2002 року. Всього у Вищій лізі чемпіонатів СРСР і Росії провів 348 матчів і забив 36 голів.

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

Провів один матч за олімпійську збірну СРСР 11 вересня 1990 року проти Норвегії, який завершився нічиєю 2:2.

25 січня 1992 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної СНД, в якому збірна СНД обіграла збірної США з рахунком 1:0. Загалом провів за цю збірну чотири матчі, проте на Євро-1992 не потрапив.

З 1996 року став виступати за національну збірну Росії. Останній матч провів 17 травня 2002 року, в якому збірна Росії зіграла внічию 1:1 зі збірною Білорусі. Після цього був у заявці на чемпіонат світу 2002 року в Японії і Південній Кореї, але не провів жодного матчу на турнірі. Всього протягом кар'єри у національній команді провів у формі головної команди країни 26 матчів[1].

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2003 року, очоливши тренерський штаб юнацької збірної Росії, команди 1987 року народження.

З серпня по грудень 2006 року працював тренером-селекціонером в «Зеніті» (Санкт-Петербург), після чого став головним тренером дублюючого складу «Зеніта», пробувши на цій посаді по грудень 2007 року.

З грудня 2008 року став головним тренером дублюючого складу підмосковних «Хімок», а після звільнення головного тренера Костянтина Сарсанії, 19 вересня 2009 року Чугайнов став головним тренером «Хімок», пропрацювавши до кінця сезону, але не врятував команду від вильоту з Прем'єр-ліги.

30 липня 2010 року повернувся до рідного «Торпедо», ставши тренером команди, а після звільнення Сергія Павлова став 16 серпня 2010 року головним тренером команди, з якою працював по квітень 2012 року.

З 5 червня 2012 по червень 2015 року був головним тренером «Сокола» (Саратов)[2].

В червні 2017 року став тренером клубу «Спартак-Нальчик»[3][4], прото вже в вересні перейшов разом з головним тренером Хасанбі Біджиєвим перейшов в «Авангард» (Курськ)[5].

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]

Особисті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Профіль на сайті «Сборная России по футболу». Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 23 грудня 2017.
  2. ↑ У «Соколі» новий головний тренер. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 23 грудня 2017.
  3. ↑ ЧУГАЙНОВ СТАНЕ ДРУГИМ ТРЕНЕРОМ НАЛЬЧИКСЬКОГО «СПАРТАКА». Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 23 грудня 2017.
  4. ↑ Ігор Чугайнов приступив до роботи. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 23 грудня 2017.
  5. ↑ БІДЖИЄВ ОЧОЛИВ КУРСЬКИЙ «АВАНГАРД», ЧУГАЙНОВ УВІЙШОВ В ЙОГО ТРЕНЕРСЬКИЙ ШТАБ. Архів оригіналу за 21 грудня 2017. Процитовано 23 грудня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чугайнов_Ігор_Валерійович&oldid=43207097